Сьогодні Господь відкрив суть істинного покаяння – допоміг мені звершити цей АКТ, пережити його в своєму серці; усвідомити його моїм людським розумом. Я побачила причину всіх земних гріхів, які роблять люди; причину всіх наших негараздів і духовного падіння. В цьому незвершеному нерозкаяному акті перебувають всі люди, що іще не усвідомили і не пройшли його. Все, що називається сповіддю, тільки приблизно нагадує цей акт. Але, тільки перебуваючи в Божій опіці, людське серце може пережити істинне покаяння. Хто пережив, той знає, що це таке.
Можливо, Божий промисел передбачає саме такий хід подій в людському житті, щоб накопичені нерозкаяні гріхи одного разу вибухнули в серці і розумі з такою силою, щоб зробити справжній переворот свідомості: щоб сама людина побачила те, чого ніякі проповіді і повчання не могли зробити. В такий момент людина бачить себе перед Богом, і розуміє на кінець, що всі її недобрі поступки (м’яко кажучи) направлені власне проти Бога. По суті справи, вона свідомо чи не свідомо стає Богоборцем, підносячи своє «еґо» над Творцем. Тому існує таке поняття, як смиренність в його широкому розумінні і вузькому. Стає трохи прикро за людство, що живучи в цьому суєтному світі, в світі темноти і невігластва, не роблять ніяких зусиль вирватися з його отруйних щупальців. Маючи потенціал і якості, даровані Творцем не вміють ними користуватися, щоб прогресивно розвиватися у духовному плані. Але, на все Божа воля. І є Божа воля, щоб сьогодні я зрозуміла, що таке істинне розкаяння, переживши ці святі хвилини.
Моє невігластво, темнота розуму була в тому, що я не виконувала другої заповіді про любов до ближнього. Я не розуміла, як це можна любити чужу, не рідну людину (не завжди виходило любити навіть рідних); яким способом заставити себе відчути приязнь, коли вона не відчувається. Написано багато посібників як це робити. Але ти мусиш пройти це сам:
ПОБАЧИТИ В БЛИЖНЬОМУ СВОГО УЛЮБЛЕНОГО БОГА!!! І все.
Адже перша заповідь уже виконується в моєму серці. То як же не любити Бога, котрий Живе в тобі і Котрий живе у такій самій людині, як і ти. Він є і твоїм і її Богом. Творцем і Отцем для нас обох в рівній мірі. На всі інші питання, пов’язані з проблемами життя, потрібна довга і кропітка праця у вивченні цих питань. Все воно відкривається і пояснюється СЛОВОМ Божим, яке потрібно прийняти з вірою у серце. Сьогоднішній урок – це друга половинка люблячого серця, що його малюють, приєднана до першої.
Одна жила в мені, другу Господь подарував також. І нарешті проявилося ціле пульсуюче серце. Прошу Бога заживити місце стикування, щоб не залишилося і сліду від роз’єднання. Прошу Бога наповнити це серце живодайним плином, щоб в ньому процвітала прекрасна Квітка ЛЮБОВІ.
Прошу у Тебе, Господи, контролю і підтримки становлення в обраному мною, цілком усвідомленому виборі. Тобі довіряюся, як немічна у своїх людських силах, але щиро бажаюча. І дякую за сьогоднішній урок.
ID:
493179
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 17.04.2014 14:52:43
© дата внесення змiн: 17.04.2014 14:52:43
автор: Едельвейс137
Вкажіть причину вашої скарги
|
