Залишити тебе мені несила,
Неначе слабкість ноги підкосила.
Тулю до серця непрочитані листи,
Де в кожному рядочку, мій коханий, ти…
І де б я не була, душа з тобою,
Спливає час життєвою рікою,
Вкриває згодом іній золоте волосся,
Життя складає досвід у покоси…
Мені б забути все і далі жити,
І від кохання трішки відпочити,
Та не під силу розлюбить тебе до віку,
Чекають діти батька, жінка - чоловіка...