Я боюсь віднайти себе,
бо ще рано, занадто рано!
Вже прокинувся і гуде
срібномовний зимовий ранок..
Як малесеньке ведмежа
я вовтузюсь в снігу завзято,
бо окресленість – це межа,
а метелиця – біле свято
..обійняті снігом лани
бережуть урожай майбутній
Хоч би трішечки, до весни
не знаходити свою сутність!
