Ми стояли удвох на зупинці
Ти чекав поки поїзд прийде..
Я мусила встати навшпиньки,
Аби поцілувати тебе...
Ми прощались з тобою надовго,
Невідомо на рік чи на два.
Час збігає…лишилось недовго..
Ось вже потяг прийшов.. вже пора..
Я вчепилася міцно за руку..
Важко так відпустити тебе..
Ти ж мене обійняв щодуху,
І сказав :"швидко час пройде".
Від'їжджає по рейках потяг,
Тихо спогади з ним відлітають,
Я іду.. і здається, лиш в ролях,
Хеппі енди на світі бувають.
