Минає день, втопає у безкраї
Сивіє небо, бузково-голубе
Співає птаха мила
Весняна розкіш по над усе.
І кульбабабки жовті квіти
В повтор тепло зібрали все,
Маленькі сонечка тендні
Бджолинний рід на них увесь.
І піднялись зелені трави
Пір"ясті,м"які,гостро-чубі
Дають вітрам в собі розмай
Жуки тереблять з ними час.
Земля напилася вологи
Дає життя усім живим
Річкам на безкінечні води
Де береги шепочуть з осоки.
Весняний дощик мляво брижить
Змиває із беріз охру
І кропить зелень свіжу
Усміхнену чарівницю-весну.
Зозуля сіла на тополю
Кує на доленьку свою
Можливо сивая вітчала
Своє повернення в весну.
Каштани свічечки не згаснуть
А лиш осипляться в свій час
Відродять діточок кульчастих
Щоб прорости весною знов.
