Світлані Михайлівні Сердюк –
завідувачці бібліотеки
ІМВ НАНУ (Київ).
Від травки до травки, від квітки до квітки –
Літає закохано пчілка злата,
А здобич збере – понесе у повітку:
Там вулики з медом, де сила свята.
І сонячний промінь, і леготу подих,
І марево нив, і небесна блакить
У купу зібрались, здолавши негоду,
У крапельці меду, щоб людям відкрить
Цілющий нектар, і пилок, і кислоти,
Цукри, вітаміни... Усе в ньому є!
І все завдяки твоїм, пчілка, турботам:
Це – труд твій, комахо, старання твоє.
Тож крила твої хай ще людям послужать,
На щастя й здоров’я ще сотні століть!
Вони в слабодухих виховують мужність,
Яка за крилатих в бою постоїть.
Плекай у нас, пчілко, від знань насолоду,
Яка в фоліантах знайшла собі схов.
Ми вдячні тобі за щоденну турботу,
За це тобі наша і шана, й любов!
...Воно, наче, й просто: подумаєш, пчілка –
Малий, непомітний афід* екземпляр!
Та в ній є принади чарівної жінки...
Це – наш всемогущий, як Бог, ювіляр!
_________
*Комахи (англ.)
Я не від Івана і не від Олеся,я від Дениса.Якщо знайдете в словнику сучасної української мови слово "пчілка",то з мене "100 грамів і пончик".Без образ?Тисну Вашу мужню руку.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
100 мало! ПО СТО В КОЖНОМУ СЛОВНИКУ! ЛАДИ, МИХАЙЛЕ ДЕНИСОВИЧУ? ще й стільничок з медком на закусь. І - без образ!
Так це вже цікаво. Але ж це різні речі. Це її псевдо. І вона могла себе назвати як завгодно.
Я так і думав,що ви згадаєте Олену Пчілку. Погодьтеся-тоді ще не зовсім усталилася літературна українська мова. Все ж таки я залишаюся при своїй думці. А взагалі-то тут без пляшки не розібратися. Зустрінемось-побалакаємо,якщо Ви,звичайно не проти... Вибачайте,що без скандалу. Весь Ваш,Михайло Гончар.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно! Ви від Олеся чи від Івана Гочара? В кожному разі, якщо Ви навіть не маєте відношення до названих гончарів, не варт творити щось на кшталт "усталеної". Нашій мові більше як 8 тис. років, адже не дарма багато спорідненності з санскиртом! Навіть такі "ЯЗИКО-знавцІ", як сталін і суслов (не помиляюся - з маленької) не змогли "зламати" її "крил широких" (слова Рильського з горезвісної пісні про "класиків-ЯЗИКО-знавцІв")і "усталити" в дусі "совіцько-народної". Не творіть спиць до велосипеха! Читайте Грінченка, чи щось у цьому дусі! Навіть совковий академік Білодід не наважився викинути з "устленої" слів "Пчола, Пчілка"... А ми з Вами тут воду в ступі гамселим!
"Вибачайте, що без скандалу" (цитую Вас), бо нема на те причин.
З добром,
Ваш Ол з річки Удай.
P.s. А зустрітися завжди радий. Запрошую на гостину, колего! Побалакаємо, але вже на інші теми.. Та й півлітровку можна роздушити, поки не постуємо!
Згоден-гарно. Але ж,чи не здається Вам,що "пчілка"-це русизм,а українською має бути бджілка. Чи я чогось не знаю. Вибачте, з повагою.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не здається! Інакше, письменницю, вченого-етнографа Олену Пчілку - матір Лесі Українки - треба було б звинуватити в незнанні української мови! Врешті, дякую за інтерес до "бджолиного" питання!