Гаряча кава вже не гріє
Холодних пальчиків твоїх,
І нездійсненна твоя мрія,
Душевний не розтопить сніг.
Замерзли віід морозу вікна,
Ідуть вперед години і роки,
Але для тебе вона вічна,
Любов, яку із ним ви берегли.
Для тебе ж вічності не треба,
Тобі хочап б на метр вище неба,
Тобі із ним хвилинку хоч одну
Щоби сказати слова: "Так люблю!"
Тож сили всі збери до купи,
Й не відчувай тяжкі ці муки,
Для нього ти весь Всесвіт на Землі,
Залишилося лиш усе це зберегти.)
