А в цьому складному світі, що складений із систем,
Потрібно когось у серці повісти над олтарем.
Потрібно закрити очі, розтанути у пітьмі,
І бачити вічний образ, вже рідний і вже святий.
Нехай заворожать очі космічні вогні зірок,
Але коли хтось треба, нащо сліди епох?
І руки підводиш в небо, а в серці – мрій передзвін.
Потрібно когось любити. Вовіки віків. Амінь.
