Голова твоя обмотана чорними стрічками
із голками,
що їх подарував тобі
нечистокровний
у десятий понеділок
року,
з якого лився бензин
і піт з
присмаком йоду.
Чорношкірі жінки вішались
в напрямку Півдня,
маленькі контори
зачинялись на обід.
Середина всіх напрямів
збігалась з думками минулого.
Повії.
Ковтали сперму повільно,
З їх рота йшов дим
Вони плювались слізьми
і золою,
я йшов в керунку твоїх дверей
та оминав щоразу,
не зумівши дочекатись слушної миті,
я телефонував тобі
може разів з двадцять
та замість гудків чув голос
чоловіка безнадійно
скупого
на доброту,
він пив своє пиво чи то горілку,
лаяв та бив свою жінку
і я відразу впізнав цей голос
змішаний з сіллю.
Я привітався.
Вітаю вас Пане Буковскі
Він голосно кашляв
із мокротою й кров’ю
виходив вірш
та посилання
з вказаною адресою
« Нахуй».
