Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Подаруй назавжди мені літо… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як красивезно і приємно, велика дяка Інна Серьогіна, 12.08.2012 - 23:08
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Інно, смакота Любов Іванова, 11.08.2012 - 19:48
Подаруй назавжди мені літо,Лише тут залишаюсь щаслива. Я останні зберу наші квіти, Де самотність іще не ходила. ****************************** Хпай саме так і буде!! Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за візит, щиро рада Ірина Вірна, 11.08.2012 - 10:03
"Подаруй назавжди мені літо,Хай висушує осені сльози. А дощі, умиваючи віти, Усміхатися зорями зможуть". Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, за ці слова, приємно Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна щиро, Галино, рада зустрічі Салтан Николай, 09.08.2012 - 11:57
Як завжди зачаровує Ваша поезія Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щирий подарунок приймаю і сердечно дякую Lana P., 09.08.2012 - 05:39
Сум притягає негатив і відганяє позитив... Даруйте радість і любов і щастя Вам всміхнеться знов!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за побажання, за чарівні квіти Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за пізню зустріч Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як гарно, спасибі Вам Sukhovilova, 08.08.2012 - 19:32
Пробач, що чекаю чогось у парку, чогось сумного, ніжного, і чистого, маленького, проте , такого щирого! Завжди хочу писати лише для тебе! Завжди хочу дякувати тобі за те, що дозволив сидіти в парку, бачити літо, і Кохати його! Бажаю , щоб Літо Твоє було вічним! Це значить,що і я у ньому навічно залишуся! Нехай у зношених рукавицях, нехай з питаннями, які підіймаються в небеса,нехай у чеканні чогось маленького та щирого…….. Коли Надія Єднається з біллю, Хтось шепоче тобі: -«У твоїх зношених рукавицях Вічне Літо! Кохання і Дитя!!!» Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як велично, щиро і світло звучить у слові душа, дякую безмежно Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як красиво і ніжно, дякуюююю! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||