Без Вас це місце втратило свій шарм,
Куточок кожен з розпачу пустує.
Тепер тут зустрічатися не нам, -
Під вітами берези, дуба й туї.
Та хтось колись приходитиме ще,
Така краса, така безмовна втіха!..
Ми з Вами розлучались під дощем,
Що сльози лив за нас тривожно й тихо.
Не знаю, чи прийду сюди колись,
Вже надто Вас мені тут забракує...
Це місце, де всі мрії не збулись,
Під вітами берези, дуба й туї.
Та спогадів нікому не віддам, -
Ось це і все, що Ви мені лишили.
Без Вас це місце втратило свій шарм,
Тепер воно нічим мені не миле.
Стільки болю та суму у ваших віршах, важко, читаючи, стримувати сльози ... хоча я впевнений, що Ви людина із щирою та теплою душою.... та чому ж світ такий несправедливий?
Halyna* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам за співпереживання! Не знаю, мабуть, просто на все свій час
... хоча я впевнений, що Ви людина із щирою та теплою душою.... та чому ж світ такий несправедливий?
