Дарма я волію,
щоб сонце гаряче
мене не впіймало
вночі, коли спляча.
Навмисно ховаю,
я тіло до ранку,
повітрям хапає
задушним як бранку.
Куди б його збігти,
ото вже "холєра",
купи мені, любці
кондиціонера.
-А може путівку
на північ до моря,
там сонце в затінку,
не знатимеш горя.
Почула не те я,
що сильно бажала,
мабуть ця спекота
його не дістала!
ТАКИЙ НЕЧУЙНИЙ ТОЙ ЛГ... НЕ ПЕРЕЙМАЄТЬСЯ... МАБУТЬ ЙОМУ СПЕКОТА ДО ДУШІ... П‘Є ПИВО ПІД КОНДИШИН, УСМІХАЄТЬСЯ В ТОЙ ЧАС, КОЛИ ЙОГО ЛЮБИМКА ВІД СПЕКИ ЗАГИНАЄТЬЯ І ПИШЕ ЖАЛІБНІ ВІРШІ...
tatapoli відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
