Жовтим по сірому
Сонце виводить промені…
Ми, від рутини втомлені,
Хочемо,.. віримо….
Синім по білому
Сотні листів неписаних…
В буднях життя прогризене –
Так не хотіли ми!..
Білим по чорному…
З пам’яті швидко стерлося…
Злякані від буденності,
В мрії загорнемось…
30 червня, 2012р.
Так, з кольорами - це класно вийшло!
В мого друга Юргена Пті є схожий за конструкцією вірш,(на жаль немає цифрового варіанту, а то показав би) в нього там є ще й білим по білому, і чорним по чорному.
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
