Надійшов до макітри той розум:
Підказали ті люди чужі
Честолюбство вже стало у «позу»,
Покусавши неначе вужі…
І затя̀глися хмари над словом,
Сильно темні вони навесні
Опинився не там, поза колом,
Розпаливши холодні листи…
Темну нитку узявши з голками,
Зашивати кишеню із мрій
Що робити з такими думками?
Дочекатися світлих подій…
