Татусю,ви наш любий татко,
як ми заскучили за вами!
І все оце через якісь нестатки...
Вас любимо!не скажеш це словами!
Летять листи, як ластівки до вас,
вони приносять вам лиш смуток і печаль.
Але ми знаємо, що не забудете про нас,
хоча й лежить між нами величезна даль.
Як вам забути про дружину Галю,
а щодо Юри - вашого синочка!
Ви вибачте, що додаю вам жалю,
все в ньому ваше, впритул до волосочка!
Ну, а про мене нічого говорити,
всі зразу кажуть "то мала Олексова",
вже неможливо тут хоч щось змінити.
(це думка вже моя, підтекстова).
Я знаю точно,Амрика чужа вам,
бо ви з краів, де ниви пахнуть росами,
ви з України, що хвала її пісням,
ви з України - славиться хлібів покосами!
Ви звідти, де співають солов"ї,
де є народ, якого правди сила,
де гарні, пишні і вишневії гаї,
верба й калина, що війна їх не згубила!
ID:
317758
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 28.02.2012 23:18:52
© дата внесення змiн: 28.02.2012 23:18:52
автор: Оксана Гринчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
