- Ти підеш ледве чутно,щоб двері не скрипнули навіть,
- Замикайсь на замок, ось ключів запасний дублікат!
- Краще б серце замкнула, а в ньому зажурену пам’ять
- Чом би й ні, але здогадом мучить невпевнений кат…
- Та невже ти боїшся? Невже ти колись ще повернешся?
- Я змовчу, не гаситиму вогник надії в очах.
- Ні, молю, не мовчи… Передзвоном зустрічного вересня...
- Але вересень той із прийдешнім як ватра зачах!
- І вогонь розпалити так важко у згарищі попелу...
- Біля диму заснути примусять ревниві вітри.
- Боже, як же я зміг погасити любов нашу зопалу?
- ... ось ключі... не забудь, а все інше, як зможеш, зітри.
