Не було ніколи ні друга, ні брата
А ті хто були – покидали скоріш,
Аніж залишались, і навіть мій тато
Покинув мене, наче дикий спориш.
Не лізь в моє жито, воно не для тебе.
Не стане снаги перебрати зерно.
Покластися можу я тільки на себе
Й уперто крутити залізне стерно.
