Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: olya lakhotsky: Актор - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															КОМЕНТАРІ Олександр Гриб, 05.04.2011 - 08:50 
											Глибокий зміст, але форма, якщо чесно, мені не дуже сподобалася - чомусь важко читається, а може це я зранку торможу)))ще якось перечитаю і скажу) olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											дякую, Сашко.вірш справді важко читається і важко сприймається - мені здається, що все тут залежить від "глибини" настройки але то не завжди так. іноді буває як... потреба розродитися, чи що olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Дякую за підтримку, Аню!я ще й досі вагаюся - може назвати його все-таки "Поет"? бо вірш власне про той стан, коли вірш ще не написаний (не промовлений), але вже не дає жити olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											...і я рада від вас це чути  *****, 31.03.2011 - 18:08 
											занавіс... може... але вдох - ні... olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Ну що ти, Наталю, не наполягай...  *****, 31.03.2011 - 17:28 
											зміст  olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											згодна з біллю, тут справді якось несподівано вийшло... подумаю, як би поправити, бо треба змінювати й риму.Вдох - є таке слово (навіть знайшла укр. книжку з такою назвою І занавіс - в театрі однозначно занавіс LaurA, 31.03.2011 - 16:44 
											Який серйозний і вдумливий вірш.. по струнах душі, з перевтіленням у роль, без пафосу, але як останній бій... Браво !  olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											знаєш, тут мені близьке Лінине "Слова страшні, коли вони мовчать...", я навіть хотіла винести ці слова в епіграф. Тобто поет - актор, бо він не може не говорити, не грати. Щиро дякую   | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	||||||||||||||||||||||||||