б'юсь об заклад на авто повнопривідне -
я тебе викину, виверну, виперу,
з серця і з подиху "ванішем" виведу,
чорною шкапою з пам'яті виорю.
доста вже мучилась, плакала, вішалась,
пила вино, заїдаючи соромом...
стільки емоцій у віршах намішано!
геть забирайся! лети чорним вороном!
я не зламаюсь. повірю і виживу.
ранки стрічатиму в сонячній Франції.
я тебе вивезу, винищу, вижену,
і розкладу на молекули й фракції.
Так його! Впритул, щоб не промазати! Та ще й контрольний в голову! А то виживе - теж якусь пакость тобі напише, не менш захоплюючу, ніж твоя! Ми з нетерпінням цього чекаємо! А, дивлячись на фото, не можу стриматись від експромту.
Чуєш, Ніно, навіщо тобі те авто?
Шкапа,сором і "Ваніш", вино - все не то!
З наганом таким і з такою чудовою "ПО" -
не тільки у Франції, але й в Лімпопо
ти зіркою будеш! Ти будеш цариця!
А він хай лікті гризе! Щоб йому удавиться!
Ніночко! Це помилково, чи задумка така-
ранки "страчати" (чи стрічати?) І так, і так має сенс...
Ніна Яворська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на жаль, не можу похвалитись наявністю ні нагана, ні такої чудової "ПО" тому доведеться таки стрІчати ранки у сонячній Франції, до того ж в гордій самотності