Богданові Стасюку, з теплом :)
----- ----- -----
В його очах такі блакитні сутінки,
в руці - листи з чужими адресатами.
І навмання - тролейбусом, маршрутками -
він їде в сон, де знов її чекатиме.
Він знає всі її брунатні родимки
і ледь помітних зморщок аплікацію.
Її цілунки, мов круті наркотики,
а запах кіс п'янить, немов акація.
І то пусте, що колекційних "б'юїків"
і пишних вілл ніколи він не матиме.
Його скарби - очей блакитні сутінки
й старі листи з чужими адресатами.
