| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
ШЛЯХ
|
Ген село на видноколі.
Й на осонні – переліг.
Поміж соняхами в полі
шлях вузесенький проліг.
Повз товсту курган-могилу
і кошлаті спориші
мчить стежинка в місце сили,
найрідніше, для душі.
Спить в могилі давній воїн,
а на белебні – граніт.
Не забрати степ з собою.
Але він проріс в мені.
Він пахтить до сліз, до млості
чебрецем, деревієм.
Розсуває в грудях простір.
Пісню вітру в серці в'є.
Він під ноги сипле згадки.
Серце мліє. Бракне слів.
А тоді на мене гавка
степ... собаками... в селі...
© Сашко Обрій.
11.08.2024
ID:
1057577
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 18.02.2026 15:50:38
© дата внесення змiн: 18.02.2026 15:50:38
автор: Сашко Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
| В Обране додали: |
|
| Прочитаний усіма відвідувачами (11) |
| В тому числі авторами сайту (0) показати авторів |
| Середня оцінка поета: 0 |
Середня оцінка читача: 0 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|