Щоденна втома, наче без причин...
Сповілнені думки, як у сиропі.
Важкий та марний, наче,
Часу плин
Та безкінечні та безкрайні ночі,
Наповнені і болем, і жалем,
Де порожнеча заповзає в душу,
Там в'є гніздо...
Я мокну під дощем...
Триматися для чогось мушу, мушу.
Безжальне літо,
Ляпас по щоці -
Не відчуває болю, скам'яніла.
Та ледь стискаю волю в кулаці,
Стискаю зуби та живу...
Безкрила...
