Червоні маки застеляють поле,
Їх так багато нині на межі .
... Ми вірили, що більше вже ніколи,
Та, сподівання наші - міражі.
Допоки будуть в нас такі "сусіди",
Убивці, що засіли у кр&млі.
Скрізь будуть війни, руйнування, біди
І в Україні, і на всій землі.
Тому ми всі повинні пам'ятати,
Що є сьогодні, й що колись було.
Перемогти, здолати супостата,
І знищити навіки люте зло .
Дай Боже віри, мужності і сили,
Героям нашим, донькам і синам.
Червоні маки - пам'ять незгасима,
Довічна шана Воїнам, Бійцям!
Нікому Україну не скорити,
Крізь терни до зірок ми будем йти.
Надіятися, вірити, любити!
Боротись! Жити! І - перемогти!
