Поки не скінчиться ніч —
я буду думати про тебе.
Нехай гуде небо —
ти в моїх думках.
Коли свистить над головою —
Завдяки тобі тримаюсь.
Ти — тиша між боями,
Сон, що прийти не встигає.
Кохаю тебе дуже-дуже.
Шепочу це в думці щодня.
З тобою все інше байдуже,
Бо я — твій, а ти — моя.
І поки я дихаю — ти живеш в мені.
Нехай довкола вирує війна.
Кожен шепіт твого імені —
мій шлях додому, де лиш ти і я.
Я вернусь.
Не знаю — коли.
Але йду.
Навіть якщо
Довкола — пітьма.
Навіть коли
розлучає війна.
Я вернусь.
Бо ти — моя.
Десь далеко без тебе рахую я дні.
Стихає артилерія — але не думки.
Там, де тебе немає — я тримаюсь.
Бо знаю: ти чекаєш.
Солодких снів, моє сонечко.
Якщо почуєш вітром моє ім’я —
то це я кажу, що живий.
Що вернусь, бо ти — моя.
Я вернусь.
Не знаю — коли.
Але йду.
Крізь вогонь, крізь воду,
крізь сльози й війну.
Навіть якщо
ніч без кінця.
Я вернусь.
Туди, де ти і я.
Кохаю тебе понад усе!
Більше? — Та це ж неможливо.
Хай сон буде приємним і тобі сил принесе.
Нехай ніч буде тиха і спокійна.
Поки не скінчиться ніч…
Поки не скінчиться ніч…
(Зустрінемося уві сні)
Я думками з тобою
Поки не скінчиться ніч…
Поки не скінчиться ніч…
Я поряд, Я — з тобою.
Я — йду. Я — твій.
Кохаю тебе дуже-дуже.
Шепочу це в думці щодня.
З тобою все на світі байдуже,
Бо я — твій, а ти — моя.
