Поки не скінчиться ніч

Поки  не  скінчиться  ніч  —
я  буду  думати  про  тебе.
Нехай  гуде  небо  —
ти  в  моїх  думках.

Коли  свистить  над  головою  —
Завдяки  тобі  тримаюсь.
Ти  —  тиша  між  боями,  
Сон,  що  прийти  не  встигає.

Кохаю  тебе  дуже-дуже.
Шепочу  це  в  думці  щодня.
З  тобою  все  інше  байдуже,
Бо  я  —  твій,  а  ти  —  моя.

І  поки  я  дихаю  —  ти  живеш  в  мені.
Нехай  довкола  вирує  війна.
Кожен  шепіт  твого  імені  —
мій  шлях  додому,  де  лиш  ти  і  я.

Я  вернусь.
Не  знаю  —  коли.
Але  йду.
Навіть  якщо
Довкола  —  пітьма.
Навіть  коли
розлучає  війна.
Я  вернусь.
Бо  ти  —  моя.

Десь  далеко  без  тебе  рахую  я  дні.
Стихає  артилерія  —  але  не  думки.
Там,  де  тебе  немає  —  я  тримаюсь.
Бо  знаю:  ти  чекаєш.

Солодких  снів,  моє  сонечко.
Якщо  почуєш  вітром  моє  ім’я  —
то  це  я  кажу,  що  живий.
Що  вернусь,  бо  ти  —  моя.

Я  вернусь.
Не  знаю  —  коли.
Але  йду.
Крізь  вогонь,  крізь  воду,
крізь  сльози  й  війну.
Навіть  якщо
ніч  без  кінця.
Я  вернусь.
Туди,  де  ти  і  я.

Кохаю  тебе  понад  усе!  
Більше?  —  Та  це  ж  неможливо.
Хай  сон  буде  приємним  і  тобі  сил  принесе.
Нехай  ніч  буде  тиха  і  спокійна.

Поки  не  скінчиться  ніч…
Поки  не  скінчиться  ніч…
(Зустрінемося  уві  сні)  
Я  думками  з  тобою

Поки  не  скінчиться  ніч…
Поки  не  скінчиться  ніч…
Я  поряд,  Я  —  з  тобою.
Я  —  йду.  Я  —  твій.

Кохаю  тебе  дуже-дуже.
Шепочу  це  в  думці  щодня.
З  тобою  все  на  світі  байдуже,
Бо  я  —  твій,  а  ти  —  моя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2025
автор: anonym