Четвертим трамваєм
Від серця до серця,
Із серця міста
У полон Твого ритму,
Й захлинаючись спрагло
Твоїм запахом світла,
І ховаючись в губи,
Й приміряючи подих,
Напиваючись wine-ом
Твоєї природи,
Зрозуміти,
що дна,
Як і стелі,
немає...
Все гучніше у грудях
Колеса трамваю!!
