Похмурі ранки і похмурі дні.
Похмурий місяць. На душі похмуро.
Похмура доля. Не щастить мені.
Чомусь так часто напада зажура.
А може, справді я таки дурна?
Діагноз цей не зміниться ніколи.
Похмурий світ. У розпалі війна.
Думки похмурі пурхають навколо.
Хто це регоче там, неподалік?
Це ти, моя завжди похмура Музо?
"Та ні, то критик, хмурий чоловік.
Сміється з вІрша." "Щоб він скис! Лакуза."
Цікаво, дотепно. Ви стовідсотково праві, що все похмуро, але ми будемо розбавляти позитивом. Живі-здорові - це вже щастя і так по краплиночці будемо збирати і цінувати. Дякую, за вірш на часі.
У Вашій "похмурості" чарівна родзинка 
Цікаво!Натхнення Вам і нехай муза буде добріша! 
