Ми прагнем ніжності й тепла,
Не дивлячись на пору року...
Трапляються в житті дива!
А потім маємо мороку...
Бувало слово кригу вмить
Розтопить між людьми напевно...
А іноді тебе пече-кортить,
Щось бовкнути не те даремно
Гаряче слово палить міст
І спопеляє душу й тіло,
Втікаєш підібравши хвіст
І вибачаєшся невміло...
А тепле слово зігріва
Із ним і серце оживає.
"Ну, що здавалося б слова..."
Та вище ніжності немає.
3.11.2024
