*****
Якби на світі цім все зло
Навік у небуття пішло
Від нас усіх дня одного,
Неначе й не було його,
Тоді щасливо кожен з нас
На ньому жив би повсякчас,
В людські серця впродовж життя
Лиш найсвітліші почуття
Всі сіяли б, немов зерно;
Тоді б цвіло у нас воно,
Немовби пишні квіти ті,
І мали б у своїм житті
Все те, що прагнемо всі ми,
Аби щасливими людьми
На цьому світі вік жили.
Адже у нього ми прийшли,
Щоб кожну неповторну мить
Лише у світлім щасті жить,
Але для цього ми робить
Повинні, а не байди бить,
Робить як слід, а не сяк-так,
Аби життя прожити всмак.
Адже не досить нам щодень
Цього бажати кожен день
Звичайно, це не новина,
Бо кожен з нас давно це зна,
Та знати – це одне, робить –
Це зовсім інше. Пощастить,
Коли робитимеш лишень
Належним чином кожен день.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2020
