| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Білогай: Дай мені надію - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 09.08.2022 - 10:42      Привиди кохання  мають  звичку  іноді з"являтись перед  ясними  очима. Макс Дрозд, 08.08.2022 - 15:02Часто нам вижаються "примари" минулого. Але потрібно вміти відпустити - на жаль, багато хто не вміє цього робити. Тебе у інших бачу я щодня, Коли люблю й ненавиджу безмежно...  Як же сподобалися ці рядки! Чиста правда. Любити - на рівні з ненавистю. Згадалися такі рядки: "Несчастная любовь на то любовь, Что бьёт она, но всё же - возвышает! Несчастная любовь - счастливая любовь, Кто раз её перетерпел - тот знает." Дякую, Тетяно, за чудовий вірш!   Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую вам за відгук. Хоча більшість людей не розуміє, як можна любити до ненависті.   Лада Квіткова, 07.08.2022 - 17:37Дуже гарний художній задум. Та треба попрацювати над милозвучністю і складами. Буде цікаво почитати ще раз | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||