Стою один, в осінній дощ
Промок до кісточок і що ж
А ти пройшла, як зазвичай
Кинула зверхньо, не скучай
Красотуля, зверху дуля
Зверху дуля із волосся
Виринає, як колосся
Красотуля, файна пані
Ти увагу не звертаєш
Майже рік в такому стані
А дощ іде, хай йому грець
А я тремчу, як горобець
Мав підійти, боюсь підвох
Бо ти із подругою вдвох
І ось нарещі ми удвох
Свідок жасмін, чортополох
А ми щасливі, вдячні всім
Я закохався справа в тім