Хтось змалює мене в осінь,
А хтось в ве́сну.
У дзвінкому стоголоссі
Знов воскресну.
Хтось дощами змиє мрії,
Стравить душу.
Хтось в долонях відігріє
В люту стужу.
Хтось навіє тугу-бранку
Натщесерце.
Хтось нашепче на світанку
«Киць, не сердься».
Все це зразу, все це поряд.
Що розчую?
В який колір, чиє соло
Світ змалює?
