Зліва плескала арфа,
а справа гуділа туба,
Летіли між ними хмари,
чорні-чорні, як ноти туга.
Тягнулись роялем тучі,
і скидала опівніч - фалди,
І сміялась півгола відьма,
Коли на банкетку падала.
Зорі, зорі складались в сузір'я,
Ліри. Ліра мовчала - згубою.
Ніч тривожить забутим іменем
Знову. Між арфою й тубою.
12.10.2020
