Пронеслось гуркотом далеким ..
І темні хмари дощові,
В плащі сіренькім та благенькім,
Спустились низько до землі.
Посоловіло все повітря,
Заполонивши синю даль,
Немов у пізнє надвечір’я,
Навкруг розкинулась печаль.
Холодний і сердитий вітер
Здійняв жахливу круговерть:
Все підхопив й давай вертіти,
Наповнив курявою вщерть.
Загомоніли клен й берізка,
Змахнули гіллячком хистким
Й донизу, зверху на доріжку,
Дрібненькі сипались листки.
А після них великі краплі,
Такі холодні, дощові,
Мов від оркестру на спектаклі,
Мінором неслись по траві.