Літо, літечко, пекуче,
Ти так швидко не лети!
Кольори твої блискучі,
Що очей не відвести.
А які чудові зорі,
Що виходять на блакить,
Немов перлинонька у морі,
Вогнем тим ясним пломенить.
А ночі сяють зорепадом,
Які дива, чудесна мить!
І знов думки спадають градом,
Як все прекрасне зупинить?
Літо...зорі...краса! 
