Ні, я не ідеал, помилуй, Боже,
Не пхаюсь в ідеали - навпаки,
Хоч оглядалися колись чоловіки,
Соромитися віку все ж негоже.
Адже в людини головне - душа,
Старіє з віком й ідеальне тіло,
Я б задоволенням свої роки лічила,
Хай навіть ллються як вода з ковша.
Волосся сиве, лапки зморщок є,
Далека вже й вага від ідеалу,
Але я з віком все ж мудріша стала:
Я добре знаю, що в житті моє.
Галина Грицина.
Я Вам дякую.
