Ще день ніби чіпляється за обрій,
Де сонечко сідає наче в жар,
Минає він - було все в ньому добре.
Лишилось небо з крилами від хмар.
А ще в душі лишилася та мука,
Що якось млосно серце обійме,
Наше кохання нас тепер з розлуки,
Лиш спогадом у час той поверне.
Усе минуло - навіть день сховався,
Що до останнього на заході стояв,
Лиш горизонт до нього посміхався
Ніби питав, чи справді ти кохав,,,?
Галина Грицина.
