Ти привів мене до пристані,
Де початок тої відстані,
Що між нами пролягла.
Де вітри дують розхристані,
Щоб де кривда, а де істина-
Я збагнути б не змогла.
Хтось розкидав квітки в воду,
Де відбилась небес врода.
Човник жде- гойдається.
А мені - винагорода:
Без кайданок, на свободу-
Життя не кінчається.
11.09.2020р. 18-51
гарна лірика 
