Ще лише серпень, та вже чути,
Як осінь в груди дише нам.
Бо опадають жовті груші
І достигає виноград.
День меншає, а ніч росте
І ранки стали прохолодні,
А ластівки своїх дітей
Готують до далекої дороги.
Хоча стоять ще в зелені дерева,
Та ніби пасма сивини
У їхніх кронах появились
Пожовклі від вітрів листи.
Надія Гуржій
28.08.2005р
