Жінки мої у світі найдорожчі,
Бездонної блакиті ви зірки.
Ви різні всі, і зовсім не похожі,
Весни моєї й осені жінки.
Як світло у темряві, як комета,
Ну, що без вас чоловіки.
Наснага ви, як повінь для поета,
Джерельця повноводої ріки.
Приспів:
В короні різнобарв’я діаманти,
На фоні всіх алмазів й позолот.
Сімейного затишку фоліанти,
Колодязі любові і щедрот.
Гарно! 
