Стою на березі крутому,
Товпляться зморені думки,
А ти - на тому, на другому.
Не досягне рука руки.
Десь блідий образ бовваніє,
Я сумніваюсь, ти не ти?
Надворі зовсім вечоріє.
Ну як цю річку перейти?
Я озирнулася навколо:
Убрід не можна.. Де ж мости?
Чому, думки, ви стали кволі,
Можливо, все ж перепливти?
О. Ні! Важка ця забаганка,
Вода вже досить крижана.
Чи почекаю ще світанку,
Картина стане тут ясна...
Вже встало сонце, усе видно,
Куди ж це дівся мій герой?
Мені враз стало дуже дивно...
Важка була йому ця роль...