З кожним днем маля зростає,
Претендує вже й на горщик.
10 місяців миная,
Виграє, як з вітром дощик.
Світло він вмикає вміло,
Прямують вправно рученята.
Скатертину стягне сміло,
Поспішає, спробуй наздогнати.
Вміє двері відкривати,
Схопити за хвоста кота.
Сушку для білизни потерзати,
Спробувати, чи вона міцна.
Куди не глянь, а тут Дмитрусь,
Не можливо перейняти.
Ось заборона - вперед чомусь,
Перешкоди всі здолати.
Він посмішку має запальну,
І такі розумні оченята.
Пісень співає, мов соловей в саду,
Репертуар у нього забагатий.
Та коли відсутній вдома,
Безмежний смуток спонукає.
Полонить душу, одна втома,
Справжнього щастя без них не буває.
