ХV
Колись же, панянко,
Циганка гадала:
Про зрадливе горе
Вона прорікала.
Циганка гадала,
Правдоньку казала:
-Чому ж ради в долі,
Панно, не спитала?
-Не спитала ради,
Мій батеньку сивий,
Хіба ж була знала,
Що зрадив мій милий
Дівчину- калину,
В лузі Срібні Роси,
Цілував личенько
І біляві коси?
