У цей прекрасний ранок світанковий
До мене Осінь зазирає у вікно...
І я згадав, як ще малим до школи
З портфелем швидко біг через усе село...
Бо тут на мене вже чекали друзі,
За ними скучив дуже та зустріть хотів,
Щоб взнати: мандрували і де були?
Й собі сказати - як чудово відпочив...
І ось, та мить, коли дзвінка шкільного,
Над нами пісня малинова проліта,
І кличе в клас, де з радістю нас знову,
Усіх разом привітна вчителька стріча…
Щоб знов і знов з любов`ю передати
Свої знання оцим грайливим малюкам,
Щоб, згодом, дружні сходи могли дати
В житті дорослім, ставши при нагоді нам…
Згадав, як вчили літери ми знову...
Ті формули, історії минулий час...
Збагнули як красу своєї мови,
Яку оспівував Великий наш Тарас…
Шкода, що швидко ті літа минули,
Й стежини наші в світ широкий розійшлись...
І ми, немов птахи, ще зовсім юні,
Дорослого життя у вирій понеслись...
Хоч з того часу літ пройшло багато,
Хоч час від часу в серці туги щемить жар,
Я рідну школу буду пам`ятати,
У споминах своїх - маленький я школяр…
Анатолій Розумний
30.09.2016
