Ніч огорнула зорями журбу,
І місяць сяйвом темряву укрив.
Та оду ночі дивну і нову
Скрипаль на скрипці золотій завів.
На верховітті чарівних беріз
Ховається нічний красивий птах.
Хтось в колісниці небом злато віз,
Та розгубив його Чумацький шлях.
Дорога загубилася в траві,
У темноті в обличчя б’є гілля.
Народжуються вже слова нові
У милозвучній пісні скрипаля.
