Неділя і вечір.
Вклопотана втома.
Танцює в каміні
Створіння руде.
Лишилось заснути,
Іронія в тому,
Що сон дуже хоче,
Але не іде.
Він десь за зірками,
Далеко, не видко,
Збирає неквапно
Історій мішок,
І смикає спогад
Тихенько за нитку,
І час розсипає
Останній пісок…
А нитка не рветься -
Міцна, як тятива...
Вже й зорі погасли,
Та сон все не йде.
Думок безпорадних
Насунулась злива.
І розум із них
Новий віршик пряде... Доброї ночі!