Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Tychynin Herbert: Арфами, арфами…" - П. Тичина, переклад - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Гончар, 19.07.2017 - 18:35
Дословно перевести "ой, відкрий колос вій" на русский практически невозможно. Так что "ой,лучей колос сей",наверное самый приемливый вариант. Большое Вам спасибо. Вы делаете очень нужную работу и,что важно,у Вас получается качественно. Успехов Вам.
Tychynin Herbert відповів на коментар Михайло Гончар, 19.07.2017 - 19:34
Обнимаю с тёплой благодарностью! Герберт
Світла (Імашева Світлана), 30.06.2017 - 10:28
Ваш авторський варіант теж хороший, але трохи змінилось значення Tychynin Herbert відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 01.07.2017 - 03:02
Дякую, пані Світлано, це дуже цінно для мене, бо я певно не любив чього "відкрий", що здавалось мені незрозумілим. Дуже добре що Ви дали точну трансляцію - я виходить игнорував це, тому іщ, що для мене у цьому творі домінує музичність... Це напевно досі самий важкий дле мене переклад, з усіх, що я робив... Тут іще безліч недочотов, соррі. Я свідомо передчасно виставив, бо мені це допомогає иноді, коли вітчуваю, що инши люди читають - активно загострюється увага та виходишь швідше від певного одноракурсного власно-суб'єктивного сприйняття на зовні об'єктивності - ніби очима потенцийного читача. Але, чим більше Ви будете мене сварить тім краще для світлого майбутнього України, якщо із мене щось путнє вийде. Я ще обов'язково Вам допішу на "Лермонтові" Тичинину долю, вітаю щіро, Герберт
Tychynin Herbert відповів на коментар Михайло Гончар, 01.07.2017 - 03:37
Спасибі превелике, пане Михайло, за підтримку, вона мені але дуже цінна, всеж такі більше не для спокію, а щоб мати сили, далі поратися із огріхами (розмір, опуклість деякіх висловів, пластичність загальна і т. ін. Я свідомо подав раніше, бо це мені іноді допомогає загострити почутті та подолати суб'єктивність певну, що завжди супроводжує працю, коли заглибляєшся ув матерію, бачиш ніби акцентовано але підсвідомо непомітно для себе із середини свого заглиблення - це ціла наука - бути гнучко-пластичним та обєктивним. Я добре пам'ятаю, як Ви гарно сказали про "Похорон". Це було і із мого боку "в крапку" попадання Ваше, я згоден був, але тут іще попрацюю. Саме тому дорога мені Ваша підтримка, щоб сили мати - на таких "костоломів", як ці архімузопоетичні "Гарфи". Але я їх і люблю із першого погляду вже здавна. Кінцівку скоріш за все так залишу, але поспорічаюсь іще взалюбки із панною Світланою, бо люблю, щоб мене і критикували і хвалили. В принципи це складна завдача, дізнатися, де у Весни очі локализовани, де вії і так далі, та з якого матеріалу що зроблено. І коли вії - колосом, то як же Весна бачить, сйкажімо - у зимку? Радий дуже Вас чути, з теплими вітаннями, Герберт
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||