Золота хмаринка ночувала У обіймах стрімчака-гіганта; Вранці рушила убік атланти, І в блакиті весело заграла; Та у стрімчака старого наче Слід вологий в зморшці залишився. Він стоїть, самотній, зажурився, І тихенько у пустелі плаче. М.Ю.Лермонтов
ID: 731107 Рубрика: Поезія, Поетичні переклади дата надходження: 29.04.2017 18:39:53 © дата внесення змiн: 29.04.2017 18:39:53 автор: Sempervivum
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie