Відкритий океанський простір,
Сполоханий бурхливими вітрами,
Забутий Невідомий острів
З розбитими у піні берегами.
Там павичі навколо самок
Розпушують хвости, як опахала.
Для них цей острів, наче замок, —
Папуга кольорова закричала.
На пальмах мостяться ліани,
Спивають із дерев останні соки.
Блудливо-неземні тумани
Тривогу стелять і неспокій.
Чи вивчить він свої глибини,
З історії, для корисних копалин?
Його початок — зсереди́ни...
Чи зникне від наявності прогалин?.. 12.05.15
Така чудова пейзажна лірика.., мммммм.... 
