| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Ерзац - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ zazemlena, 07.03.2017 - 19:34ой, що ж то буде з тими паперовими сердечками, як не наш Валентин піде туди, звідки прийшов       Патара відповів на коментар Валентин Бут, 19.02.2017 - 16:26Хіба що присвячено Вам, як Валентинові.     Патара відповів на коментар Левчишин Віктор, 15.02.2017 - 21:15Ні не любов, а намагання її підмінити...   Ниро Вульф, 14.02.2017 - 15:42Это образы, пришедшие извне, главное - поступки, мысли, женщину ценить всегда, везде и не только в праздник не привыкли. И подарки все не так важны, как слова, что нужно ей сказать - каждый день от сердца и души, ведь она - жена, сестра и мать...           НАУМ, 14.02.2017 - 10:28В КРАЇНІ ЖАХІВ                  07.03.07. Ще по задворках, смітниках Ялинки зрубані лежали, Щоб потім за коротку мить В жертовному вогні розстатись з жалем. Вже «валентинчики» з’явились в смітниках, Як нерозділене кохання.... Як напоказ відпрепаровані серця В порожних душах для наївного зідхання. І вже нова затія для юрби – Зірвати якнайбільше квітів, Щоб у шаленім забутті Згадати «ніжну» половину. Хто напоумив всіх на це? Як ви до цього догадались, Щоб жінку шанувати раз на рік А потім явно насміхатись! То шабаш хворих почуттів, Де праведне змішалося і грішне... То свято зірваних квіток, Що вже зів’яли не розквітши. | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||